Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

Лъапэ махуэ къыухьэжьэж

  • 1 лъапэ

    1. передняя часть ступни, носок
    / Лъэтхьэмпэм и гупэ Iыхьэ нэхъ лъахъшэр.
    * Пщыкъан лъапэкIэ тету.. щIэкIыжащ. Къ. Хь. Хэт илъэгъуа адыгэ джэгу.. хатIэу, я лъапэр япхъуатэу. Хь. Хь.
    2. носок (обуви, чулка)
    / Вакъэм, лъэпэдым и пэ.
    * Шырыкъу лъапэкIэ бжэр къыIуиудри лIы гуэр къыщIыхьащ. Iуащхь.
    3. подножие горы, возвышенности
    / Бгы лъабжьэ.
    Iуащхьэмахуэ лъапэ.
    * Бажэхэмрэ дыгъужьхэмрэ къызэхуэсри.. Iуащхьэ лъапэм къетIысэкIащ. КI. Т., Акъ. З.
    4. опушка
    / Мэзымрэ губгъуэмрэ щызэпылъ щIыпIэ.
    * ЩакIуэм мэз лъапэм пщыIэ щищIри щIэтIысхьащ. Къэб. фольк.
    5. изножье
    / ПIэ лъапэ.
    * {Бэчмырзэ} нэху игъэщырт.. пIэ лъапэм тесу, и нитIыр и къуэ закъуэм темыкIыу. Ш. А.
    Лъапэ дэмышиен = лъапэ щымылъэщIын.
    Лъапэ махуэ (къ)ихьэн принести счастье, радость в дом (о госте, невесте и т. п.).
    * Къытхуеблагъэ, ди тхьэмадэ, къыщIыухьэ лъапэ махуэ. Къэб. п. и ант. Фи бжэщхьэIум къебэкъуа цIыхубзым.. лъапэ махуэ фи унэ кърихьэну сохъуэхъу. фольк.
    Лъапэ махуэ къыухьэжьэж пожелание здоровья, счастья - при обращении к выздоровевшему.
    * Лъапэ махуэ къыухьэжьэжи, сыт ухуэдэ, си ныбжьэгъу? Къэб. Сымаджэу къэтэджыжамэ, "Лъапэ махуэ къыухьэжьэж!" жаIэ. Ад. фольк.
    Лъапэ махуэ къыщIыухьэ! Да будет твой приход счастливым!
    * Унэм игъащIэм къыщIэмыхьа къыщыщIыхьэм деж, жаIэ хабзэщ: - Лъапэ махуэ къыщIыухьэ! КI. А.
    Лъапэ щымылъэщIын (щIэмышиен) не переступать чьего-л. порога.
    лъапэ щхьэнтэ колыбельная подушечка, накладываемая на ноги ребенка
    / Гущэм щыхапхэкIэ сабийм и лъакъуэм тралъхьэ щхьэнтэ цIыкIу; гущэ щхьэнтэ.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > лъапэ

  • 2 махуэ

    I 1. День ¦ дневной
    / Дыгъэр къыщыкъуэкIымрэ щыкъухьэжымрэ яку дэлъ зэман, а зэманым къриубыдэ.
    * Зэгуэрым Батэрэз зы махуэ гъуэгуанэкIэ IукIауэ хуей мэз ин бэлыхьым къыщыхутащ. Нарт.
    2. день ( сутки)
    / Сыхьэт 24 хъу зэман мардэ.
    Мэрем махуэ.
    3. день ( дата)
    / Зы Iуэхугъуэ гуэрым и зэман тэмэм; календарым и зэман пыухыкIа.
    ЗэныбжьэгъуитIыр щызэхуэзэну махуэмкIэ зэгурыIуащ.
    Уи махуэ фIыуэ! добрый день!
    Махуэ шэджагъуэу средь бела дня.
    Махуэм зибзыжын проясниться - о дне.
    Махуэм кIэрыхун = махуэм кIэричын.
    Махуэм кIэричын становиться короче - о дне.
    Махуэпс емыгъэфэн сжить кого-л. со света(у); убить, уничтожить кого-л.
    * Дзу сыкъищIауэ уафэм сабэр дрепхъей, махуэпс сримыгъэфэну тхьэ еIуэ. Къ. Хь.
    Махуэр гъэкIуэдын потерять день.
    Уи махуэр кIыхь ухъу! Будь добрым твой день!
    Махуэр кIуэн пройти - о дне.
    * Мис апхуэдэу макIуэр махуэр, Сыт къащыщIми яфIэзахуэу. КI. А.
    Махуэр къытеункIыфIэн омрачиться, стать несчастным.
    {И} махуэр къыхуэкIуэн постичь чью-л. участь.
    * Дэтхэнэ зыми ищIэжт Бот и махуэр къыхуэкIуэнкIэ зэрыхъунур. Ш. А.
    {И} махуитI зэхуэмыдэн быть болезненным.
    II добрый, счастливый
    / Угъурлы, насыпыфIэ.
    * - Теувэнущ ар гъуэгу захуэ, ухъу уэ, щIалэр, щIалэ махуэ. КI. А.
    Гъуэгу махуэ см. гъуэгу.
    Жьыщхьэ махуэ см. жьыщхьэ.
    * Илъэсищэ щрикъу махуэр езы дадэм щыгъупщами, ящIэр псоми жьыщхьэ махуэр къызэрыхъурэ дапщэ хъуами. КI. А.
    Лъапэ махуэ къыухьэжьэж! см. лъапэ.
    Лъапэ махуэ къыщIыухьэ! см. лъапэ.
    Махуэ ухъу! Пусть принесёт тебе счастье!
    Махуэ хуэхъун оказаться удачным, счастливым для кого-л.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > махуэ

  • 3 къехьэжьэжын

    (кърехьэжьэж) перех. гл. прихватить, унести с собой обратно кого-что-л.
    / Къыздэщтэжын, Iыгъыу къежьэжын.
    * Тыкъыр гъумэтIымэурэ щIалэр и щIыб ирегъэуфэракIэри кърехьэжьэж. фольк.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > къехьэжьэжын

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»